Зелене яблуко лежало на торпеді і радувало око своєю красою. Наче щойно зірване з дерева, хоча за сезоном це було не можливо. Лише дивлячись на нього Кай уже відчував у роті його солодку соковитість. Ще більше радості і милоти додавала історія, як це яблуко там опинилося.

Це був подарунок офіцера поліції, який виписав штраф. Він побачив, що Кай засмутився, але скасувати постанову не міг, вона вже була виписана на бланку суворої звітності. Офіцер не був зобов’язаний це робити — жоден протокол не забороняв засмучувати порушника. Але поліцейський це зробив, хоча не мав такого обов‘язку. Це гріло Каєві серце.

На перехресті ввімкнулось червоне світло світлофора. Кай підхопив яблуко долонею, тримаючись за кермо однією рукою.

Кай вирішив скористатися моментом і зробив надзвичайно великий укус. І перше що він відчув, це надзвичайно гострий, нестерпний удар болю. Він глянув на яблуко і побачив на білосніжному фоні закривавлений зуб. Те що він надкусив хлопець продавив у себе не жуючи. Окрім того, що плід зламав йому зуб, він виявився дуже, прям дуже кислим.

Біль сверлив і сверлив його мозок, проникаючи все глибше. І тоді сталося диво. Кай усвідомив, що не відчуває головного болю. Він виявився повністю приглушений, це було вперше в житті, коли це сталося не через сон чи занурення в роботу. Кай глянув у дзеркало, і усміхнувся, цівка кривавої слини пробралася між губами, але Кай не став її витирати.

Світлофор заблимав спершу жовтим, потім переключився на зелене світло. Кай мусив рушати, він відклав яблуко на пасажирське сидіння, але зуб з нього впав десь йому під ноги. Кай з‘їхав на узбіччя, ззаду засигналили машини. Йому було байдуже. Він хотів знайти цей зуб. Як артефакт. Бо цей зуб подарував йому мить радості без головного болю.

Сигнали машин позаду ставали все агресивніші. Він найшов зуб у себе під ногами, і коли розгинався, встиг помітити в бічному дзеркалі, що ззаду наближається поліцейська машина. Та сама. У Кая защемило під ложечкою, наче за талісманом він інстинктивно потягнувся за яблуком, а іншою рукою сховав знайдений зуб у кишені.

Поліцейський сповільнив свою машину, але не зупинився, а чемно об‘їхав. Мить була дуже короткою, майже як блискавка. Але насиченою. Поліцейський глянув у бік Кая і жестом потер собі підборіддя, наче вказуючи на кров яку треба витерти. Обидва офіцери в машині усміхалися. Кай помахав своїм надкушеним яблуком наче прапором. Синхронно всі троє засміялися.

Каєві здавалося, що він почув відлуння того сміху у салоні своєї машини. Попри біль, серце знову наповнилося теплом. Він відклав яблуко, ввімкнув лівий поворот і рушив далі.

Зубний біль пульсував, наче мав власну свідомість. Зате головний так і не повернувся.